Первинна інформація (від лат. informatio – роз’яснення, виклад) – інформація, що безпосередньо відображає який-небудь об’єкт (його особливості, ознаки, властивості) (ДСТУ 5034:2008); зафіксована в документах інформація, що є викладом (описом) будь-яких відомостей, результатів вивчень, досліджень, розробок тощо і є оригінальною за своїм змістом. П. і. охоплює як опубліковані видання (офіційні, масово-політичні, наукові, науково-популярні; матеріали конференцій, симпозіумів, семінарів; монографії; збірники, бюлетені, учені записки, наукові праці організацій; спеціальні види офіційних видань (нормативні, планові, статистичні, виробничі тощо), так і неопубліковані джерела (дисертації, депоновані рукописи, креслення, звітні науково-технічні інформації, препринти, переклади, архівні документи на будь-яких носіях, первинні документи підприємств, установ, закладів, організацій, документація громадських організацій).

Поняття первинної інформації  не тотожне поняттю первинного документа.

Інформація і документація. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 5034:2008. – [Введено вперше; чинний від 2009-01-01]. – Київ: Держспоживстандарт України, 2009. – III, 38 с. – (Національний стандарт України).